(Дублюємо відповідь Івана Миколайовича на подібне питання) Я хотів би насамперед попередити тих, хто буде задавати питання, що в мої обов’язки не входять питання управління хлібокомбінатами. Основне завдання ДАК „Хліб України” – заготівля зерна, переробка на борошно, комбікорми і крупи, зберігання і їх реалізація за кордон, чим ми і займаємося. По відношенню до тих підприємств, які випікають хліб, ми хочемо, щоб більше брали наше борошно. І тоді я гарантую, що хліб, який купує населення, буде набагато кращим. До речі ніякого відношення до сумського хлібокомбінату, який є приватним, ні я, ні спеціалісти компанії не мають. Тому конкретно відповісти на це запитання, чому неякісна продукція, я не можу, але можу порадити , що якщо цей хлібокомбінат буде купувати борошно на Сумській, Кролевецькій або Роменський мельниці, то я гарантую, що продукція буде краще. Що стосується відповіді на питання відносно сумського хлібокомбінату і його власників і їх відносин, то я хотів би сказати, що ці стосунки я б залишив на їхній вихованості і совісті, а сьогодні, наскільки мені відомо, там власник змінився, і думаю, що все буде гаразд. Хоча потрібно , і я б радив і керівництву міста, і області, створити умови, щоб побудувати альтернативне підприємство, яке б конкурувало з цим монополістом. Тільки тоді можна гарантувати покращення якості продукції, яку вони будуть випускати.

(Дублюємо відповідь Івана Миколайовича на подібне питання) Як правило у компанії не прийнято дотувати виробничі підприємства, які зобов’язані самі по собі працювати ефективно. Але є конкретний випадок, коли компанія інвестувала, на мій погляд, у надзвичайно цікавий проект – установлення зерносушарка, до речі, яку створили науковці СумДУ, у минулому році. Компанією було інвестовано близько 1,5 млн. грн. на цю установку, яка до речі дала біля 60% економії газу. Є поточні борги, від цього всі виробничі підприємства не застраховані. Але ці проблеми не заважають працювати нашим підприємствам. До речі, за два роки, які я очолюю ДАК „Хліб України”, компанія спрацювала прибутково, не зважаючи на тотальну кризу, яка торкнулася усіх галузей народного господарства. Вважаю це за надзвичайно серйозний здобуток керівництва компанії і підприємств, які входять до її складу. Сьогодні на внутрішньому і зовнішньому зернових ринках нашої держави працюють більше 10 транснаціональних зернових трейдерів. Це „Топфер”, „Каргел”, „Суфле” і інші. Держава нікому не забороняє працювати на зерновому ринку нашої держави. Єдине сьогодні – уряд працює над питанням створення українського державного зернового трейдера, який би успішно з ними конкурував, відстоюючи інтереси вітчизняного виробника зерна. Дуже б хотілося, щоб таким агентом виступала ДАК „Хліб України”, у якої на сьогодні є всі можливості для цього.

Сумська обласна партійна організації нараховує понад 10 тис. осіб. В районах, містах і селах нашої області працює близько 500 партійних осередків, є партійні осередки в кожному місті, районі і області. Вважаю нашу роботи недостатньою і будуть вжитті усі заходи, щоб ми посилили свою роль після виборів до місцевих рад народних депутатів. Звертаюся до кожного голови місцевих осередків брати більш активну участь в громадському житті своїх регіонів. До речі після виборів Президента України є багато бажаючих вступити в Народну Партію, особливо з числа молоді і це дає надію на майбутнє. У кого виникають питання з цього приводу, прошу звертатися до офісу Народної партії в місті Суми, вул. Супруна, 15, тел. 78-18-07, 78-18-23.

(Дублюємо відповідь Івана Миколайовича на подібне питання) Відповідаючи на це питання , я хочу звернутися до автора і привселюдно сказати, що якщо в майбутньому, особливо після мого інтерв’ю, Сумський комбінат хлібопродуктів виготовить і реалізує хоч один кілограм неякісного борошна, то до керівника цього підприємства будуть застосовані самі суворі засоби впливу. Технологія, за якою виготовляється борошно, просто не допускає при її виконанні, випуск неякісного борошна. Це неможливо. Якщо і мали місце поодинокі випадки випуску такого борошна, то лише за проханням приватних осіб, які користувались послугами комбінату і виробляють борошно із власного зерна.

Мені приємно констатувати, що зовсім недавно фондом видрукувано книгу, над якою працювали біля десятка українських науковців-істориків, під назвою „Петро Калнишевський та його доба” про життя і діяльність останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Івановича Калнишевського, до речі, частину тиражу ми безкоштовно передали бібліотекам і школам Сумщини. З першого квітня Інститутом національної пам’яті за пропозицією Фонду Петра Калнишевського оголошено конкурс мультимедійних проектів про життєвий шлях останнього кошового. Запрошуємо зайти на сайт Фонду і взяти участь у цьому цікавому проекті. Через вашу газету звертаюся до майбутнього керівництва Роменського району та пана губернатора з проханням завершити будівництво історичного комплексу на малій батьківщині кошового в селі Пустовійтівка Роменського району. Хотів повідомити читачам, що в червні 2008 р. Петро Іванович Калнишевський канонізований до лику святих. Відзняті два документально-публіцистичних фільми: „Лицар дикого поля” та „Повернення Петра Калнишевського”. Відомий кінорежисер Володимир Савельєв працює над створенням багатосерійної художньої стрічки під назвою „Лицар дикого поля”. Вважаю, що ця постать не повністю розкрита і оцінена нинішнім поколінням, і буду вдячний усім, хто візьме участь у цій величній просвітницькій справі.